Музичний твір, який виконується солістом-інструменталістом у супроводі оркестру, називається "концерт". Цей жанр є однією з основних форм інструментальної музики і має багаті традиції, які сягають корінням у барокову епоху.
Концерт зазвичай складається з трьох частин, хоча існують і винятки. Перша частина часто написана у швидкому темпі в сонатній формі, друга частина більш повільна і лірична, а третя знову швидка і часто має рондо або сонатно-риторнельну форму. Це надає концерту збалансовану структуру і дозволяє продемонструвати різноманітні технічні та виразні можливості соліста.
Історично концерти розвивалися з concerto grosso, де група солістів (кончертіні) протиставлялася оркестру (тутті). Згодом сольний концерт, в якому акцент робиться на виступі одного соліста, отримав ширше визнання.
Видатними композиторами концертів є Антоніо Вівальді, Вольфганг Амадей Моцарт, Людвіг ван Бетховен, Йоганнес Брамс, Петр Чайковський, Сергій Рахманінов та багато інших. Кожен з них вніс свій унікальний внесок у розвиток жанру, створюючи твори, які й донині залишаються популярними серед виконавців та слухачів. Концерти написані для різних інструментів, включаючи фортепіано, скрипку, віолончель, флейту, кларнет та інші.